1 грудня у всьому світі відзначають День боротьби зі СНІДом. Цей день було започатковано Всесвітньою організацією охорони здоров’я в 1988 році після того, як на зустрічі міністрів охорони здоров’я всіх країн прозвучав заклик до соціальної терпимості і розширення обміну інформацією по ВІЛ/СНІДу.
Цього дня в багатьох країнах світу з метою привернути увагу до проблеми поширення вірусу імунодефіциту людини проводяться численні суспільні акції та благодійні концерти.
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
До уваги читачів представлена література з міжкультурної комунікації та риторики англійською та українською мовами.
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
Багато з того, що відбувається в нашому житті – традиція. Так, багато чого загублено, відійшло в давнину, забуто і вже ніколи не повернеться, але є і те, про що несподівано згадали, що повернулось і стало знову цікавим. Однією з тих, призабутих, а нині відроджених традицій народної творчості стала лялька-мотанка.
Мотанка відрізняється від звичайної іграшки відсутністю обличчя. За уявленнями язичників через обличчя в ляльку вселяється душа. А душа буває доброю чи поганою. Народ вірив, що в мотанці знаходиться дух предків і що вона може передавати досвід з покоління в покоління.
Головне призначення ляльки – берегти душу свого власника від зла й нечистих помислів. В Україні народну ляльку робили з соломи, тканини, шматочків старого одягу, ниток. Спосіб простий - перекручування й перев'язування тканини. Колись такі ляльки робили всюди: наші прапрабабусі інших ляльок і не знали. У наш час майстри, які працюють з традиційною народною лялькою, відзначають позитивний вплив процесу виготовлення такої ляльки на психіку людини. Виготовлення ляльки-мотанки – це свого роду психотерапія, яка бере свої витоки в глибокій давнині, яка допомагає зняти певні психологічні травми.
Вже традиційно, за ініціативи колективу читального залу та кафедри видавничої справи, редагування, основ журналістики та філології, 19 листопада 2015 року в університеті пройшла зустріч із Людмилою Заліщук, яка провела майстер-клас із виготовлення ляльки-мотанки для студентів ННІ філології та журналістики. Кожен із присутніх мав можливість зробити власну ляльку-мотанку. Дійство захопило всіх присутніх та викликало величезне задоволення. Цікавою була розповідь про історію, види та призначення ляльок-мотанок. Треба сказати, що Людмила Заліщук працює на Житомирському радіо, але весь свій вільний час присвячує відновленню українських традицій : ляльки-мотанки, дідухи, жуки, писанки тощо. Повертаючись до власних коренів та відтворюючи ляльку-мотанку, ми поринули у цікаву подорож минулого українського народу.
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
Донедавна дата народження зимового володаря залишалась для всіх великою загадкою. Та у вересні 2005-го року світ облетіла радісна звістка – відкрили таємницю дня народження Діда Мороза – це 18 листопада. Привітати казкового іменинника з далеких країв приїжджають і його численні колеги.
В кожній країні Дід Мороз має своє ім’я.
В Україні – Дід Мороз, дідусь із білою бородою, одягнутий у довгу яскраво-червону шубу, підперезану поясом, хутряну шапку і валянки, в руках тримає кришталевий посох. Разом зі своєю внучкою Снігуронькою він відвідує кожен дім та дарує дітям подарунки.
У Швеції – Юль Томтен, що означає "Різдвяний гном". Живе у чарівному лісі та має власного помічника – сніговика Дасті.
У Фінляндії – Йоулупуккі,що в перекладі означає "Різдвяний козел". Таке дивне прізвисько фінський Дід Мороз отримав завдяки сільським жителям, які в Різдвяну ніч одягали шубу козлика і розносили по домівках подарунки. Через це у XIX столітті його зображували в козлиній шкурі. Зараз Йоулупуккі виглядає, як звичний нам Дід Мороз.
В Японія – Сегацу-сан, у перекладі – Господар Нового Року, він є традиційним Дідом Морозом. Одягнений в яскраве блакитне кімоно і ходить пішки по Японії цілий тиждень. Цей час жителі називають "золотим тижнем". Він заглядає в кожен дім, але без подарунків – подарунки дітворі вручають самі батьки.
У Монголії Діда Мороза називають Увлін Увгун, а супроводжує його Снігуронька – Зазан Охин.
У Норвегії та Гренландії подарунки приносять гноми Юленіссен і Сігрід та маленькі домовики Ніссе.
У Білорусії Дід Мороз чимось схожий до нашого, називають його Дзед Мароз. Одягнений у довгу до п’ят шубу, спирається на чарівний посох. Живе він у своїй резиденції на території національного парку "Біловезька пуща". Крім будинку Дзеда Мароза, в маєтку є окремий дім для Снігуроньки, де зберігаються подарунки та дитячі листи. Всі Діди Морози приносять подарунки, але кожен робить це по-своєму: Під ялинку кладе подарунок наш Дід Мороз. У шкарпетці виявляють подарунки англійці й ірландці, а в черевику – мексиканці. Новорічні подарунки звалюються в димохід у Франції, а на балконі – в Іспанії. У Швеції Дід Мороз підкладає подарунки до грубки, а в Німеччині на підвіконня.
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
Завідуючі відділів на чолі з директором бібліотеки приймали участь у конференції «Бібліотека – пріоритетний ресурс освіти: нові можливості бібліотек ВНЗ у сучасному інформаційному просторі», яка відбувалась 18 листопада у Житомирському національному агроекологічному університеті. З вітальним словом до учасників звернувся в. о. ректора ЖНАЕУ Олег Скидан. З доповідями виступили Марина Ігнатюк (директор наукової бібліотеки ЖНАЕУ) «Досвід впровадження інноваційних технологій у бібліотеках Нідерландів, Данії, Фінляндії, Німеччини»; за допомогою скайп-зв’язку Катерина Аксюто (науковий співробітник науково-бібліографічного відділу обслуговування віддалених користувачів Білоруської сільськогосподарської бібліотеки ім. І. С. Лупіновича); Тетяна Бондарчук (завідувач науково-методичного відділу бібліотеки ЖДУ ім. І. Франка) «Віртуальний світ бібліотек: на прикладі бібліотеки ЖДУ ім. І. Франка»; Наталія Журавська (завідувач відділу обслуговування дітей дошкільного віку та учнів 1-4 класів Житомирської обласної бібліотеки для дітей) «Інноваційні форми роботи сучасної бібліотеки як вимога часу: на прикладі діяльності Житомирської обласної бібліотеки для дітей та PR-офісу бібліотек Житомирщини»; Світлана Багрова (завідувач відділу обслуговування науковою літературою наукової бібліотеки ЖНАЕУ) «Форми організації онлайнового простору наукової бібліотеки ЖНАЕУ»; Лайма Сталідзанс (завідувач відділу інформаційних технологій та комп’ютерного забезпечення наукової бібліотеки ЖНАЕУ) «Відкритий доступ до інтелектуальних продуктів ЖНАЕУ»; Ірина Гейзе (методист наукової бібліотеки ЖНАЕУ) «Технологія автоматизованої ідентифікації документно-інформаційних ресурсів наукової бібліотеки ЖНАЕУ.
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
Для виставки було використано цікаву науково-популярну літературу природничої тематики, яка розрахована для студентів всіх курсів природничого факультету. Кожен студент, який брав почитати книгу з виставки – отримував невеличкий сюрприз від бібліотеки. Ай-стопер виставка дуже швидко привернула до себе увагу, і дуже сподобалась всім відвідувачам бібліотеки.
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
Мета заходу – популяризація бібліотеки та послуг, залучення нових користувачів за допомогою оригінальної культурної програми, а також підвищення іміджу бібліотеки та статусу книги і читання у суспільстві. На захід були запрошені студенти ННІ філології та журналістики І та ІІ курсів спеціальності «Видавнича справа та редагування». Дійство відбувалось ввечері, коли в бібліотеці сутінки, користуватись можна були лише ліхтариками. Учасники здійснили надзвичайну подорож «закритими» місцями бібліотеки, де не ступала нога читача, виконали цікаві завдання, прослухали музичні твори у виконанні дітей музичних шкіл міста, поетичні твори у виконанні бібліотекарів, самі декламували вірші та співали пісні, давали відповіді на питання вікторини. Вечір залишив море задоволення та незабутні враження.
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
Зустріч відбулась за сприянням деканату ННІ іноземної філології та за участі бібліотекарів. Мета зустрічі – профілактика паління, алкоголізму, наркоманії; пропаганда здорового способу життя серед молоді. Провела тренінг Єлизавета Захарчук, представник Всеукраїнської благодійної організації «АСЕТ» м. Житомира.
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
У конференц-залі Житомирського державного університету імені Івана Франка (центральний корпус) відбулась презентація львівського видавництва «Літопис» світового бестселеру українською мовою – книжки Еріка Шмідта і Джареда Коена «Новий цифровий світ»
![]() |
![]() |
9 листопада 2015 року в актовій залі гуртожитку № 4 до Дня української писемності та мови проведено літературно-музичний вечір «Мова моя материнська, квітни в душі й на устах…»
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
Бібліотекар абонементу ННІ іноземної філології Євгенія Власова провела бібліографічний огляд біля книжкової виставки «Worterbuch – твій кращий друг» для студентів 11 групи інституту іноземної філології.
Студенти ознайомились із сучасними словниками, енциклопедіями та підручниками з німецької мови, які є у фонді бібліотеки.
![]() |
![]() |
![]() |
У четвер, 12 листопада 2015 року, о 13.00 год. в конференц-залі Житомирського державного університету імені Івана Франка (центральний корпус) львівське видавництво “Літопис” презентує світовий бестселер українською мовою – книжку Еріка Шмідта і Джареда Коена “Новий цифровий світ”. Запрошуємо всіх бажаючих.
![]() |
14 листопада 1840 в Парижі народився французький живописець, один із засновників імпресіонізму - Оскар Клод Моне. Він став художником волею доль – 100 тис. франків, які він виграв у лотерею, дозволили йому залишити роботу посильного і присвятити себе живопису.
Термін «імпресіонізм» з'явився завдяки картині Моне «Враження. Сонце, що сходить», яка була представлена на виставці в майстерні фотографа Надара весною 1874 року, і отримала назву «Виставка бунтівників». Маловідомий журналіст Луї Леруа в своєму матеріалі в журналі «Le Charivari» зневажливо обізвав художників цієї виставки «імпресіоністами». Художники цей епітет прийняли, з часом він втратив своє початкове негативне значення. Цікаво, що найкращим твором від імпресіонізму в живописі вважають теж картину Клода Моне. І це незважаючи на те, що до моменту, коли художник почав писати знамениті «Водяні Лілії», він вже втрачав зір.
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
До уваги читачів у відкритому перегляді представлені лексикографічні джерела німецькою мовою.
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
Щороку 9 листопада в Україні відзначається – День української писемності та мови.
За православним календарем – це день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця – послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-Літописця і починається писемна українська мова.
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |