БІБЛІОТЕКА ЖИТОМИРСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

1 грудня у всьому світі відзначають День боротьби зі СНІДом. Цей день було започатковано Всесвітньою організацією охорони здоров’я в 1988 році після того, як на зустрічі міністрів охорони здоров’я всіх країн прозвучав заклик до соціальної терпимості і розширення обміну інформацією по ВІЛ/СНІДу.

Цього дня в багатьох країнах світу з метою привернути увагу до проблеми поширення вірусу імунодефіциту людини проводяться численні суспільні акції та благодійні концерти.

До уваги читачів представлена література з міжкультурної комунікації та риторики англійською та українською мовами.

Багато з того, що відбувається в нашому житті – традиція. Так, багато чого загублено, відійшло в давнину, забуто і вже ніколи не повернеться, але є і те, про що несподівано згадали, що повернулось і стало знову цікавим. Однією з тих, призабутих, а нині відроджених традицій народної творчості стала лялька-мотанка.

Мотанка відрізняється від звичайної іграшки відсутністю обличчя. За уявленнями язичників через обличчя в ляльку вселяється душа. А душа буває доброю чи поганою. Народ вірив, що в мотанці знаходиться дух предків і що вона може передавати досвід з покоління в покоління.

Головне призначення ляльки – берегти душу свого власника від зла й нечистих помислів. В Україні народну ляльку робили з соломи, тканини, шматочків старого одягу, ниток. Спосіб простий - перекручування й перев'язування тканини. Колись такі ляльки робили всюди: наші прапрабабусі інших ляльок і не знали. У наш час майстри, які працюють з традиційною народною лялькою, відзначають позитивний вплив процесу виготовлення такої ляльки на психіку людини. Виготовлення ляльки-мотанки – це свого роду психотерапія, яка бере свої витоки в глибокій давнині, яка допомагає зняти певні психологічні травми.

Вже традиційно, за ініціативи колективу читального залу та кафедри видавничої справи, редагування, основ журналістики та філології, 19 листопада 2015 року в університеті пройшла зустріч із Людмилою Заліщук, яка провела майстер-клас із виготовлення ляльки-мотанки для студентів ННІ філології та журналістики. Кожен із присутніх мав можливість зробити власну ляльку-мотанку. Дійство захопило всіх присутніх та викликало величезне задоволення. Цікавою була розповідь про історію, види та призначення ляльок-мотанок. Треба сказати, що Людмила Заліщук працює на Житомирському радіо, але весь свій вільний час присвячує відновленню українських традицій : ляльки-мотанки, дідухи, жуки, писанки тощо. Повертаючись до власних коренів та відтворюючи ляльку-мотанку, ми поринули у цікаву подорож минулого українського народу.

Донедавна дата народження зимового володаря залишалась для всіх великою загадкою. Та у вересні 2005-го року світ облетіла радісна звістка – відкрили таємницю дня народження Діда Мороза – це 18 листопада. Привітати казкового іменинника з далеких країв приїжджають і його численні колеги.

В кожній країні Дід Мороз має своє ім’я.

В Україні – Дід Мороз, дідусь із білою бородою, одягнутий у довгу яскраво-червону шубу, підперезану поясом, хутряну шапку і валянки, в руках тримає кришталевий посох. Разом зі своєю внучкою Снігуронькою він відвідує кожен дім та дарує дітям подарунки.

У Швеції – Юль Томтен, що означає "Різдвяний гном". Живе у чарівному лісі та має власного помічника – сніговика Дасті.

У Фінляндії – Йоулупуккі,що в перекладі означає "Різдвяний козел". Таке дивне прізвисько фінський Дід Мороз отримав завдяки сільським жителям, які в Різдвяну ніч одягали шубу козлика і розносили по домівках подарунки. Через це у XIX столітті його зображували в козлиній шкурі. Зараз Йоулупуккі виглядає, як звичний нам Дід Мороз.

В Японія – Сегацу-сан, у перекладі – Господар Нового Року, він є традиційним Дідом Морозом. Одягнений в яскраве блакитне кімоно і ходить пішки по Японії цілий тиждень. Цей час жителі називають "золотим тижнем". Він заглядає в кожен дім, але без подарунків – подарунки дітворі вручають самі батьки.

У Монголії Діда Мороза називають Увлін Увгун, а супроводжує його Снігуронька – Зазан Охин.

У Норвегії та Гренландії подарунки приносять гноми Юленіссен і Сігрід та маленькі домовики Ніссе.

У Білорусії Дід Мороз чимось схожий до нашого, називають його Дзед Мароз. Одягнений у довгу до п’ят шубу, спирається на чарівний посох. Живе він у своїй резиденції на території національного парку "Біловезька пуща". Крім будинку Дзеда Мароза, в маєтку є окремий дім для Снігуроньки, де зберігаються подарунки та дитячі листи. Всі Діди Морози приносять подарунки, але кожен робить це по-своєму: Під ялинку кладе подарунок наш Дід Мороз. У шкарпетці виявляють подарунки англійці й ірландці, а в черевику – мексиканці. Новорічні подарунки звалюються в димохід у Франції, а на балконі – в Іспанії. У Швеції Дід Мороз підкладає подарунки до грубки, а в Німеччині на підвіконня.

Завідуючі відділів на чолі з директором бібліотеки приймали участь у конференції «Бібліотека – пріоритетний ресурс освіти: нові можливості бібліотек ВНЗ у сучасному інформаційному просторі», яка відбувалась 18 листопада у Житомирському національному агроекологічному університеті. З вітальним словом до учасників звернувся в. о. ректора ЖНАЕУ Олег Скидан. З доповідями виступили Марина Ігнатюк (директор наукової бібліотеки ЖНАЕУ) «Досвід впровадження інноваційних технологій у бібліотеках Нідерландів, Данії, Фінляндії, Німеччини»; за допомогою скайп-зв’язку Катерина Аксюто (науковий співробітник науково-бібліографічного відділу обслуговування віддалених користувачів Білоруської сільськогосподарської бібліотеки ім. І. С. Лупіновича); Тетяна Бондарчук (завідувач науково-методичного відділу бібліотеки ЖДУ ім. І. Франка) «Віртуальний світ бібліотек: на прикладі бібліотеки ЖДУ ім. І. Франка»; Наталія Журавська (завідувач відділу обслуговування дітей дошкільного віку та учнів 1-4 класів Житомирської обласної бібліотеки для дітей) «Інноваційні форми роботи сучасної бібліотеки як вимога часу: на прикладі діяльності Житомирської обласної бібліотеки для дітей та PR-офісу бібліотек Житомирщини»; Світлана Багрова (завідувач відділу обслуговування науковою літературою наукової бібліотеки ЖНАЕУ) «Форми організації онлайнового простору наукової бібліотеки ЖНАЕУ»; Лайма Сталідзанс (завідувач відділу інформаційних технологій та комп’ютерного забезпечення наукової бібліотеки ЖНАЕУ) «Відкритий доступ до інтелектуальних продуктів ЖНАЕУ»; Ірина Гейзе (методист наукової бібліотеки ЖНАЕУ) «Технологія автоматизованої ідентифікації документно-інформаційних ресурсів наукової бібліотеки ЖНАЕУ.

Для виставки було використано цікаву науково-популярну літературу природничої тематики, яка розрахована для студентів всіх курсів природничого факультету. Кожен студент, який брав почитати книгу з виставки – отримував невеличкий сюрприз від бібліотеки. Ай-стопер виставка дуже швидко привернула до себе увагу, і дуже сподобалась всім відвідувачам бібліотеки.

Мета заходу – популяризація бібліотеки та послуг, залучення нових користувачів за допомогою оригінальної культурної програми, а також підвищення іміджу бібліотеки та статусу книги і читання у суспільстві. На захід були запрошені студенти ННІ філології та журналістики І та ІІ курсів спеціальності «Видавнича справа та редагування». Дійство відбувалось ввечері, коли в бібліотеці сутінки, користуватись можна були лише ліхтариками. Учасники здійснили надзвичайну подорож «закритими» місцями бібліотеки, де не ступала нога читача, виконали цікаві завдання, прослухали музичні твори у виконанні дітей музичних шкіл міста, поетичні твори у виконанні бібліотекарів, самі декламували вірші та співали пісні, давали відповіді на питання вікторини. Вечір залишив море задоволення та незабутні враження.

Зустріч відбулась за сприянням деканату ННІ іноземної філології та за участі бібліотекарів. Мета зустрічі – профілактика паління, алкоголізму, наркоманії; пропаганда здорового способу життя серед молоді. Провела тренінг Єлизавета Захарчук, представник Всеукраїнської благодійної організації «АСЕТ» м. Житомира.

У конференц-залі Житомирського державного університету імені Івана Франка (центральний корпус) відбулась презентація львівського видавництва «Літопис» світового бестселеру українською мовою – книжки Еріка Шмідта і Джареда Коена «Новий цифровий світ»

9 листопада 2015 року в актовій залі гуртожитку № 4 до Дня української писемності та мови проведено літературно-музичний вечір «Мова моя материнська, квітни в душі й на устах…»

Бібліотекар абонементу ННІ іноземної філології Євгенія Власова провела бібліографічний огляд біля книжкової виставки «Worterbuch – твій кращий друг» для студентів 11 групи інституту іноземної філології.

Студенти ознайомились із сучасними словниками, енциклопедіями та підручниками з німецької мови, які є у фонді бібліотеки.

У четвер, 12 листопада 2015 року, о 13.00 год. в конференц-залі Житомирського державного університету імені Івана Франка (центральний корпус) львівське видавництво “Літопис” презентує світовий бестселер українською мовою – книжку Еріка Шмідта і Джареда Коена “Новий цифровий світ”. Запрошуємо всіх бажаючих.

14 листопада 1840 в Парижі народився французький живописець, один із засновників імпресіонізму - Оскар Клод Моне. Він став художником волею доль – 100 тис. франків, які він виграв у лотерею, дозволили йому залишити роботу посильного і присвятити себе живопису.

Термін «імпресіонізм» з'явився завдяки картині Моне «Враження. Сонце, що сходить», яка була представлена на виставці в майстерні фотографа Надара весною 1874 року, і отримала назву «Виставка бунтівників». Маловідомий журналіст Луї Леруа в своєму матеріалі в журналі «Le Charivari» зневажливо обізвав художників цієї виставки «імпресіоністами». Художники цей епітет прийняли, з часом він втратив своє початкове негативне значення. Цікаво, що найкращим твором від імпресіонізму в живописі вважають теж картину Клода Моне. І це незважаючи на те, що до моменту, коли художник почав писати знамениті «Водяні Лілії», він вже втрачав зір.

До уваги читачів у відкритому перегляді представлені лексикографічні джерела німецькою мовою.

Щороку 9 листопада в Україні відзначається – День української писемності та мови.

За православним календарем – це день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця – послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-Літописця і починається писемна українська мова.