БІБЛІОТЕКА ЖИТОМИРСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

«Міжнародний день захисту дітей» – святкується щорічно 1 червня, був заснований у листопаді 1949 року у Парижі рішенням сесії Ради Міжнародної демократичної федерації жінок. Вперше «Міжнародний день захисту дітей» відзначався в 1950 році в 51 країні світу. ООН підтримала цю ініціативу й оголосила захист прав, життя і здоров'я дітей одним із пріоритетних напрямків своєї діяльності.

Діти надихають нас творити добро, спонукають до нових досягнень, додають віри в себе. Захист прав та інтересів кожного маленького українця – святий обов’язок родини, школи, громадськості, держави; це той головний чинник, що має об’єднати сьогодні наше суспільство.

У цей день влаштовуються різні розважальні заходи для дітей. Серед їхнього числа: конкурси з подарунками, концерти, всілякі виставкові та пізнавальні заходи.

29 травня виповнюється 115 років від дня народження Кирила Дмитровича Синельникова (1901-1966), українського фізика, академіка АН УРСР, заслуженого діяча науки УРСР, професора Харківського університету, викладача і директора Харківського фізико-технічного інституту АН УРСР, одного з основоположників сучасної ядерної прискорювальної техніки, засновника наукової школи фізиків-ядерників, автора праць з ядерної фізики, техніки високого вакууму, фізики твердого тіла, плазми, фізичного матеріалознавства, термоядерного синтезу, лауреата Державної премії СРСР.

Жовтень 1932 року назавжди увійшов в історію вітчизняної науки: в Харкові група ентузіастів, з недавно організованого Українського фізико-технічного інституту, на чолі з маловідомим фізиком К. Д. Синельниковим, вперше в СРСР, розщепили ядро атома літію. Сьогодні по-різному можна оцінювати цю подію, але тоді стало очевидним – в ядерній фізиці настала нова ера. Потім були й інші не менш значущі досягнення, але це стало епохальною подією в долі не тільки К. Д. Синельникова, а в ядерній фізиці в цілому.

На ній представлена література з історії хімії, міжпредметні зв'язки хімії з іншими науками, сучасні форми і методи навчання, методична література для вчителя хімії, цікава хімія.

На виставці представлена література з країнознавства.

Міжнародний день музеїв — щорічне свято музейництва, яке відзначається 18 травня.

Свято музеїв з’явилось у календарі у 1977 році, коли на черговому засіданні ICOM (International Council of Museums – Міжнародна рада музеїв) була прийнята пропозиція про встановлення цього свята. І з 1978 року цей день відзначається щорічно більш ніж у 150 країнах. У цей день більшість музеїв працюють безкоштовно і радо показують свої виставкові зали.

За словами Жака Перо, президента ICOM, «музеї повинні зайняти місце в серці суспільства і бути відкритими громадськості. Розвиток наших установ залежить у великій мірі від допомоги громадськості, і ми повинні запропонувати їй можливість підтримати наші цілі і взяти участь в нашій роботі. Таким чином, необхідно, щоб музеї та суспільство працювали разом, в дусі творчості та інновацій ».

Єднав у думах всю Україну,
І покладав їй до щастя шлях.
Навік зостався їй вірним сином,
Навік зостався в людських серцях.

15 травня 2016 року – 125 років від народження письменника Михайла Булгакова, який народився у Києві, де і пройшло його дитинство та юність. Він палко і щиро любив Київ все своє життя. "Немає гарнішого міста на світі, ніж Київ", – казав Булгаков в своєму оповіданні "Я вбив" вустами доктора Яшвина, в якому легко вгадати автора. Андріївський узвіз, 13, де впродовж тривалого часу мешкала родина Булгакова і де відбувалася дія «Білої гвардії» та «Днів Турбіних», перетворено на літературно-меморіальний музей, відомий в Європі.

Як митець і мислитель, М. Булгаков перебував під значним впливом творчості Миколи Гоголя та філософа Григорія Сковороди. Булгаківські твори давно завоювали читацьку любов і усталений інтерес літературознавців у різних країнах. Втім, за зловісною іронією долі, письменник, посмертно уславлений в усьому світі, жив і писав за умов, що заперечували саму можливість творчої праці. Під прицільним вогнем критиків, під гнітом табу, що перекривали вихід до читачів, Булгаков-письменник упродовж багатьох років почував себе заживо похованим. Однак, попри тиск тоталітарного режиму, він писав днями й ночами. Писав до останніх тижнів свого життя, доки працювала свідомість. Писав і тоді, коли вже не мав жодної надії побачити свої твори надрукованими. Його творча праця була взірцем героїчної відданості мистецтву та свідченням мужнього опору художника тоталітарній владі, що намагалася зламати його дух.

Це свято встановлене в 1993 році Генеральною Асамблеєю ООН для того, щоб об’єднати родини всього світу і привернути увагу громадськості до багатьох проблем сім’ї.

ООН розглядає сім’ю як основний елемент суспільства, тому, вважають в організації, коли зневажаються права однієї сім’ї, під загрозою знаходиться все людство. Проголошення міжнародного дня сім’ї стимулювало проведення ряду пропагандистських заходів, включаючи національні дні родини.

Слово «родина» походить від кореня «род», «рід», що говорить саме за себе. «Сім’я» має відношення до «семені» та продовження роду, тобто народження і виховання дітей, яке традиційно вважається основним призначенням створення сім’ї.

Родина була і залишається хранителькою духовних цінностей, культури та історичної спадкоємності поколінь, чинником стабільності і розвитку. З родини починається життя людини, тут відбувається формування її як громадянина. Тому тандем сім’ї і держави – необхідна передумова процвітання і добробуту його громадян.

До уваги читачів представлена література з методики проведення наукових досліджень.

Скільки віри в їх душах було!
Скільки правди в їх серці палає!
Скільки років минуло, пройшло,
А їх слава живе, не вмирає.

День Перемоги – державне свято в Україні та низці країн, що входили до складу СРСР. Відзначають 9-го травня – у день, коли 1945 року СРСР та союзники здобули перемогу над Третім Рейхом у Німецько-радянській війні.

Німецько-радянська війна – збройний конфлікт між Німеччиною та СРСР, що тривав з 22 червня 1941 року по 9 травня 1945 року. Ця війна була складовою Східноєвропейських воєнних дій Другої світової війни. В німецькій історіографії отримала назву Східного фронту, а в радянській – Великої Вітчизняної війни.

В українському законодавстві День Перемоги визначається як день «торжества безсмертного подвигу народу – переможця над фашизмом, всенародної пам'яті про його боротьбу за свободу і незалежність Батьківщини».

День Перемоги… Світле і водночас печальне свято. Сумні усмішки ветеранів, сльози на очах, оберемки квітів та Вічний вогонь – так щороку зустрічає нас урочистий ранок 9 Травня.